Я люблю його
Навіть коли немає зараз поруч
Люблю його
Щомиті,крок за крок,із разу в раз
Я повертаюся туди,де маю бути
Бо образ твій і тінь забутих фраз
Навіть коли так хочу я забути
Він був неначе сон,неначе вільний вітер
І знову я іду там,де тишина
Хтось мене веде за руку
Там де тишина будем ти і я
Разом ми повинні й хочем бути
Кохання схоже на зорю
Вона далека,вільна і прекрасна
Вона одна завжди веде тебе
Туди де спокій,там,де наше щастя
Я пам'ятаю все що було з нами і твій голос
І теплоту душі твоєї,дотик
Лише як сонце - час за обрій вже заходить
В реальності лиш є ліміт але не в серці
Він один мене не залишить
І по цілому світу знайде
Він любить,а мені й більше не треба нічого
Я б життя своє...віддала за нього
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2020
автор: Зоряна Бандровська