На дворі січень с подихом весни
День трохи довшим став і вищім небо.
І крокуси не хочуть бачить сни,
Хоча до квітня їм ще спати треба.
Бруньки бузку ввібрали вже тепло –
Готові розправляти крильця листя.
Дай Боже, щоб снігами замело
Ще до морозів.
Бо весні барвистій
Їх доведеться довго лікувать,
Відновлювать, поїти соком зливи.
Чи може колискову заспівать,
Та вкласти спати неслухів грайливих?
На жаль не знаю я чарівних слів,
Щоб січень випряв білу ковдру з снігу.
Лишається душевний тихий спів.
І час, який не зупиняє бігу…
08.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860644
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2020
автор: Наталі Рибальська