Вийду в поле, в теплу днину,
Ох, яка краса!
Зупинюся на хвилину,
Бо співа душа
Там ромашка забіліла,
А там маків квіт
І душа аж захмеліла
Від звабливих втіх
Далі бачу, там волошки
Голуба блакить
Та затримаюся трішки,
Хай душа бринить
Зупинюся, на хвилину,
Щоб вібрать красу
Та вертаючись полину
В днину чарівну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик