Нехай завіє, замете усе
Та відшукаю я, оту стежину,
Злетить сніжинка ніжно на лице
І вмить згадаю дорогу хвилину
Хоч завірюха буде завівать
Та незляка мене її суровість
І я недам, тим спогадам зів"ять,
Що надали життю таку змістовність?
І хоч стежину заметуть сніги
Та я її й під снігом відшукаю,
Хоч вже пройдуть непрохані роки
Та знаю, що й мене вона пізнає?
Ступну лиш крок, ось рідная земля,
Спасибі мила і щаслива доле,
І, як би не кружляло нас життя
Та не забудем ми її ніколи?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик