Іди , тебе я відпускаю,
І не жалкую ні про що
За все тебе я пробачаю,
Якщо ти каєшся якщо...
Зросту я, сильною знов стану,
Тобі тепер наперекір,
Я душу викую з титану
Після усіх цих недовір.
Так часто другі шанси марні,
І час не змінює людей
У всіх нас долі не безхмарні,
Без хмар лиш небеса очей
Коханих, де ж бо це кохання,
Які його шляхи земні,
Я не залишу сподівання,
Колись ще пощастить мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860523
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2020
автор: Анастасия Яковлева