Дім, повен людей.

Кафель  на  пічці,  що  пам'ятає  лоскітки  п'яток.
По́душка  вишита...  Їй  вже  давно  шостий  десяток.
Мова  про  вічне,  свіжі  новини,  перегук  зга́док  -
все  в  тон  найдовших  в  світі  онучків  теплих  колядок.

Повна  макітра,  носики  в  ложках,  сон  на  повіках.
Мамина  бабця  тихцем  навшпиньках  хрестить  голівки.
Діда  повчання  басом  у  вуса,  татові  знимки....
Ми  тут  маленькі  -  вуйки  і  тітки  -  всі  ми  тут  дітки.

Мороз  за  щоки,  кулак  в  кишені,  в  нім  -  карамелька.
Стелить  дорогу  додому  вечір  снігом  пухкеньким.
Бабина  хата  услід  моргає  низьким  віконцем.
У  цей  святвечір  кожен  понесе  у  серцях  сонце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860512
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2020
автор: Мар’я Гафінець