Різдво Христово-Угля колядує,
хазяїнам проколядовавши,діточки віщують.
В кожнім дворі,спів діток чути-
радість дитинтства й тепер не позабути.
Люди всі зїхалися,щоб святкувати,
у себе вдома у батьків,рідні колядувати.
На дворі сніг,морози а село,наче ожило,
за цілий рік,народу стільки не було.
Десь чути "церковцю"-"спіжовцями",що грає,-
вівчар,дідо і ангели,народження Ісуса сповіщають.
З "вертепом" діточки колядувати,ось ідуть,
для них,це радість-яку я зміг,колись відчуть.
І вже вночі-"на церкву",дорослі колядують,
хазяїв всіх,вітають з святом і щиро,їм "віщують".
Як край мій колядує- це треба бачити й відчути,
а щоб відчути,треба з землі цієї,родом бути.
Ох Закарпаття,ох рідне,ти моє село,
без вас милі,мене Углянина б,не було.
Хоч якщо чесно у кожного,своя в душі земля,
тому кажу усім- я з Закарпаття,я Углянин,тут народився я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860496
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2020
автор: Бабич