Умер на чужині
За Україну
Похований,мов воїн
У бою.
Та знову й знову
Краю рідний, лину
Могутнім словом
В споминах живу.
Тяжкий мій хрест
Дорогами пустелі
Я мандрував,неначе
Той Мойсей.
Відверто вірив
Власною душею,
Що буде лиш тілесна
Моя смерть.
У боротьбі не загубив
Людського
Бажав добра
я власним ворогам .
заповідав не зберігати
злобу,
а сіяти добро
в душевний храм.
Багато в світі є поетів мужніх
Не загубився серед їх облич
Ім’я своє прославив словом дужим
Я син землі своєї – Стус Василь.
06.01.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860484
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 06.01.2020
автор: Ігор Козак