Краю мій, батьку мій,
край синьоокий –
під небесами мій кровний, повік.
Щемко на очі
лягла поволока,
а по щоці вже сльоза із повік...
Що ж оті нелюди
творять з тобою?
Люди похмурі, невмитий Дніпро.
В селах розруха,
заводи в розбої,
а з телебачення брешуть нам ПРО...
ПРО те, що ось-ось...,
ПРО те, що завтра,
ПРО те, що скоро, а люд вимира.
Та все густішає
чорная хмара,
бо ж без роботи в кармані діра.
Країна чинуш –
розплодилось дарма,
а всі роздолля стоять в теремах!
Тому й в казні – ве-ли-чез-на ДІРА!
06.01.2020р.
За останні двадцять літ тільки в Україні зникло більше 360 сіл,
а в промисловості:
https://news.rambler.ru/ukraine/39176041-desyat-razorennyh-gigantov- ukrainskoy-promyshlennosti/?updated
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860459
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.01.2020
автор: Променистий менестрель