Я не від світу цього геть. Я нетутешній зовсім.
І власної цікавості нема у мене тут.
У вас усе тут шкереберть, у вас безладдя й осінь.
А в вимірі, де я живу, лиш зливи щастя йдуть.
Щасливий завжди прагне там якесь добро робити,
Де бачить біди, горе, сум нещасних душ живих.
Я нетутешній, але вас не можу не любити
І не трудитись, щоб були щасливими і ви.
[i]05.01.2020, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860326
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2020
автор: Петро Рух