Ми втратили совість
Ми з’їхали з глузду
Відкриємо душі
А там одна пустка
Рояться не бджоли
Не світлі думки
А ненависть, злоба
Нас рве на шматки.
Коли ж проясниться
Коли ж посвітліє
Війна закінчиться
Мир душі зігріє
Коли справедливість
У нас запалає
О Боже! Скажи…
Що нас знову чекає.
Я бачу руїну…
Занедбані храми
Покинуті хати
Земля з бур’янами
Гойдаються віти
Дороги в снігах
Та стомлене Сонце
У неба в очах.
04.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860217
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.01.2020
автор: wanatol