Спасибі вам вояки,за спокійні сни,
спасибі вам,що дітки ходять в школу.
Бо знаємо,не легко,там в окопах-ви,
бережете народ,хоч ніч,хоч день в любу погоду.
Спасибі вам вояки,за кожен день,
який прожили ми, у тиші і спокої.
Хоч там в окопах,що не крок,то смерть,
штовхає у плече,ваші вояцькі долі.
Спасибі вам вояки,що Українці всі,
надію,на майбутнє,своє мають.
Що не віддадуть й клаптик землі,
сини України,що кожен клаптик,України захищають.
Спасибі вам вояки,й пробачте нам,
що за війну й біду в Україні позабули.
Ми живемо,для себе,а як там вам,
як нагадали,тільки тоді збагнули.
Спасибі вашим, вояки батькам,дружинам,дітлашні,
поклонимося і теж,скажемо усі-спасибі.
Пробачте,що не вірили,вашим слозам,
що наші душі з часом,геть зачерствіли.
Ви сила наша,хлопці ви,наша надія,
ви ті,кого бояться наші вороги.
І вірю,збудеться, завітна Українська мрія-
війна закінчиться й повернетись додому,хлопці вояки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860162
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2020
автор: Бабич