Є багато в полі житніх колосочків.
Як же є багато дзвінких голосочків.
Не журися поле, колос не зриваю.
Казав прийде милий, тут його чекаю.
Нехай дозріває житній колосочок,
й тішить, гріє душу рідний голосочок.
Ти радієш, поле, повнім колосочку,
милого впізнаю я по голосочку.
Колос, золотистий, вітру колихати.
Йде вже мій миленький, будемо гуляти.
Каже він, що гарний і я голос маю.
Де калина в житі, пісню заспіваю.
Є багато в полі житніх колосочків.
Як же є багато дзвінких голосочків.
А там, де веселий голосок лунає,
золотисте жито швидше дозріває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2020
автор: Надія Башинська