Подзвони як не буде до кого

А  можна  прохання  останнє?
Пообіцяй  мені  на  прощання
Що  подзвониш  до  мене  як  заплаче  душа,
Будь-ласка...  я  зберігатиму  номер.

Можеш  у  вихідний,  або  й  серед  ночі
Не  бійсь  розбудити  мої  сонні  очі;
Захочеш,  й  до  ранку  гонитимемо  біль
Приходь...я  поставлю  чайник.

І  не  сумуй.  Ти  в  мене  у  серці,
Я  йду  не  від  тебе,  а  тільки  туди.
Я  не  спалюю  наші  мости
Зараз  сама  заплачу,  усе...  Прости.

А  можеш  й  забути,  якщо  так  легше
Я.  Я  пам'ятатиму  все,  за  двох;
Лише  подзвони,  як  не  буде  до  кого
Люблю...  Нехай  береже  тебе  Бог.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860056
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2020
автор: Оксана Бугрим