Очі- бісики, губи – котики,
Зачаровують ніжно муркотики,
Заколисують, пестять ласкою,
Задивляються хитрою казкою.
Обіймаються, пригортаються,
Недозволеного лякаються.
На хвилиночку зупиняються,
Ніжним дотиком, наче граються.
Стрімко горнуться і торкаються,
Відхиляються і ховаються
У незвіданім, у незнаному,
Там – в далекому, тут – в жаданому.
Неповторному, непізнаному,
Обережному, незрівняному.
Ой, закохані, очі- блискавки,
Хай не роблять поспішні висновки:
Що ж злякалися губи-котики?
Непотрібну розмову ротиків…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2020
автор: Ія Намачинська