Соловей

[i]Мої  думки  на  сторожі  кордонів  
ідеального  царства  гуманних  ідей.
Усе,  чим  живу  -  тільки  для  дзвонів,
про  які  зсередини  звістить  соловей.

Він  зветься  душею  й  прагне  на  волю
мов  птаха  із  клітки  -  кімнати.  
Пернаті  вчать  нас  фантазій  польоту  
і  крила  позичать,  щоб  менше  страждати.[/i]
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860013
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2020
автор: Мандрівник