Білим олівцем на білому папері
Зима найперший сніг свій малювала.
Я ще не бачила подібних біжутерій!
Такого магнетизму не пізнала.
Білим олівцем на срібному папері
Зима найперший вірш свій написала.
Я і не ві́дала, що в слові стільки прерій,
Тому себе мовчанкою спасала.
Білим літаком у світлім-світлім небі
Зима нам ясні зорі вишивала.
Оце парча́! Довкола - захват, лемент, щебет!
Я, значить, досі зиму ще не знала.
Світлим ліхтарцем у кришталевих яслах
Згори світило Божеє дитятко.
Одна зоря! В цей час всі інші в небі згасли.
Зима на крилах несла янголятко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859976
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2020
автор: Галина Яцків