Новий рік - до весни відлік,
Дня додасть на заячий хвіст...
Хоч зима уже в розгарі,
Та весни чутно деталі...
Ледь помітні, дуже тихі,
Та вже чутні у повітрі...
Хоч мороз бува тріщить,
Та вже й сонечко блищить...
Ще бува січе і пече,
Снігом сипле і дощем ллє,
І вітер часом лютує,
Але й він весну вже чує...
Сім погод ще в нас надворі:
Сіє, віє, мітить, крутить,
Примхи зимні ще не хворі,
І бува, що й світом нудить...
Все по - всякому буває,
І зима ще все ж триває,
Коли скоком, коли боком,
Бува й дерево ламає...
Тим не весело буває
В кого валянків немає,
Чи кожуха й рукавиць,
Штанів теплих чи й спідниць...
Сніг іде, чи й завірюха,
Ховать руки треба й вуха...
Кричать сови і сичі,
Сиди в хаті на печі...
Січень й лютий - гострокуті,
В них вітри бувають люті,
Та крути, чи не крути,
До весни вже дмуть вітри...
Люди раді цьому дуже,
Де зима, то там і стужа...
Хоч весною лише пахне,
Зиму змінить весна - красна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859958
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.01.2020
автор: геометрія