Летить час повз шалено,
Здається було усе вчора.
Цілунків збирались гори,
Кипіли любов'ю черлено.
Не залишають думи мене,
Я пережив не одне горе,
Нещастями сповна море,
А кров в жилах не стине.
Не трачу смак реальності,
Вабить все, що не збагну,
Клітини моєї ментальності.
Задумку маю ще не одну,
Мажорної усі тональності,
Поки повітря іще хлипну.
(Сонет)
13 серпня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859936
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 01.01.2020
автор: Володимир Кепич