Береза

якби  я  знав  що  наші  долі
зплітуться  ув  одну
душа  у  душу
тіло  в  тіло
і  ми  не  зможемо  без  
одного  одне

тоді
я  ще  цього  не  знав

звідки  було  мені  знати
за  моїм  вікном
звідки  було  мені  знати

я  розшукував  тебе  скрізь
а  ти  росла  біля  будинку
і  всі  казали  яка  гарна  береза

якби  я  знав  березо
навесні  збираючи  березовий  сік
що  то  ллю  твої  сльози
твій  сум  і
тугу  
якби  я  знав
ламаючи  руки  як  гілки
креслячи  ними  лінії  
на  сирому  обличчі

здавалося  зірки  ще  ридали
а  місяць  брав  гітару  і  співав
таке  сумне  що  вити  аж  хотілось
здавалося  і  вітер
блазнював
і  щось  сичав
зміїними  устами

і  всі  і  всі
трава  дерева
небо  зорі
ніхто  мені  не  допоміг
ніхто  не  дав  поради

а  ти  
ти  завжди  була  поруч
і  кожен  твій  листочок  тріпотів
немов  благав
щоб  я  відкрив
засліплі  очі  і
побачив
тоді
ми  знову  були  б  разом
і  нас  ніхто
(ніхто  б!)
не  розлучив
та  я  сліпцем  був
і  тратив  найдорожче

пожовкло  твоє  листя  від  печалі
і  всохли  гілочки

прости  мені  березонько
 
щасти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859882
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2019
автор: Сергій Зубець