Прокинусь в шість…

Прокинусь    в    шість,  віконце    відчиню
в    ранковий    сад,    відчую    свіжість.
Безбожник,  я    життя    боготворю
хоча    би    за    пробудження    можливість.
За    те,    що    біль    від    серця    відійшла,
і    юність,    наче    злива,    відшуміла,
і    так    як    треба    прийняла    душа  
все,    що    дісталось    розуму    і    тілу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859866
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2019
автор: Колосок Олександр