Скулилась пташка маленька на гілочці,
Дзьобик маленький сховала від холоду,
Їй би тепла хоч трохи.хоч мірочку,
А чи то літнього з малиночки солоду.
Все ласувала гронами винними,
Доки дощі їх не зчорнили до цурки,
Я пригощав її хлібними крихтами,
Навіть відламував свіжої булки.
Осінь пройшла .а вона все зі мною.
Швиденько поснідає та й далі летить.
Дуже цікаво. а де ж її сховок.
Де ця сіренька піночка спить.
Десь недалечко бо в моєму садочку,
Кожного дня порядкує мала.
Щось там вистукує як молоточком.
І старість радіє неначе маля.
Вже і зима на третину відкушена,
Разом скуштуємо білявих колючок.
Зі Старого року у Новий рушимо.
Пінка маленька й любитель карлючок.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859695
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2019
автор: Не Тарас