Пора осіння пишна і багата,
Вдягла й землі і ризу, й пектораль.
Ген задиміли димарі на хатах
Крізь синьо-сіру марева вуаль.
Ще де-не-де висять плоди на сливці
У молодому нашому саду.
Вітаються до сонця чорнобривці,
І я із ними бесіду веду
Про се, про те, про їх життя і вроду,
І про дощі осінні, золоті,
Про картоплі, що виросли в городі,
І про зимову срібну заметіль.
10.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859576
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: Ганна Верес