Авжеж… авжеж,
мелодія образ
тече крізь пальці, шириться повсюди.
Чом не вкладаєш вирішальний пазл
в оманливу
мозаїку облуди?
Бо вже не сонце-
кольорова ртуть,
світило зі щербатими краями.
Коли хрущі над вишнями гудуть,
данайці
обдаровують дарами.
…а ти іще
не вимовила –ні.
Дівчисько ( ані марево, ні птиця…)
Але хрущі гудуть, гудуть… гудуть…
…….і майже спиться……………………
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859540
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: гостя