Чеславський Володимир Едвардович
( 20 вересня 1976 р – 26 січня 2015р)
Голотки Підволочиського району Тернопільської області.
Старшина 26-ї окремої артилерійської бригади.
Як достигало в полі жито
Й колосся гнулось до землі,
Їх Україну боронити
Всі проводжали у селі.
Сімох пішло в той день у військо,
Між них - Володя і Василь.
Щоб вигнать найманців російських,
Докласти мають всіх зусиль.
Дружили з самого маленства,
Ходили в школу в один клас.
Всього було в їхнім дитинстві
Й бешкетували у той час.
Тож хлопці разом підростали,
Ловили рибу у ставку
Й тоді, коли дорослі стали,
То дружбу берегли таку.
Були разом і там, на сході,
Ділили, також, все на двох.
Під час хурделиці й негоди
Зустріли Рік Новий, Різдво.
Бої тоді не припинялись
І ворог з градів все гатив.
Двохсоті, іноді, траплялись,
Та кожен вірою служив.
Бо захищали Батьківщину,
Де рідна матінка-земля.
На них надіялись родини
Й чекала кожного сім’я.
Після чергового обстрілу -
Володя де - Василь не знав.
Знайшов у полі мертве тіло,
Яке не зразу він впізнав.
-Сепарам не прощу ніколи –
Сказав, ховаючи всю лють.
-Я повезу його додому
І проведу в останню путь.
Дорога довга і жахлива
Тягнулася у Голотки,
А вдома мати голосила
І співчували земляки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859514
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: Ольга Калина