Зима біла настала,все снігом замело,
а я Весни чекаю а,я люблю тепло.
Ну хай,мене пробячать,дорослі й дітлашня,
ну,не люблю я Зиму,не до душі вона.
Хоч сніг,повсюди випав і іній на вікні,
Весну,я бачу в мріях і навіть,теж у сні.
Бачу траву зелену,ще квіти,що цвітуть,
а,ще сади у листях і бджоли,що гудуть.
І хоч Зима панує,тепер її пора,
білим,землю малює-володарка вона.
Хай добре Зиму знають і памятають,всі,
щоб всі,її боялись й вклонялися Зимі.
Та хай,вона воює,та хай,морозить все,
але я точно знаю-Весна,точно прийде.
І цвітом,заквітнуть сади і поля-геть усі,
та будуть, всі радіти й купатися в теплі.
А за Весною,Літо-наступить,на землі,
тоді дорослі й діти,всі житимуть в теплі.
Ще птахи заспівають,мелодії свої,
і гучно залунає,крик з річки,дітлашні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859439
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Бабич