[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ApwA8l8khhk
[/youtube]
Чомусь цей день був непогожий,
Із ранку скупаний в дощу.
На день осінній дуже схожий,
Нехай такий - удачу жду.
В куточку серця причаїлась
І жде любов на свій вердикт.
Вона чекала і молилась,
Як суд цей вирішить конфлікт?
Суддя занадто був тут строгий:
Ні розуміння, ні жалю.
Тому й тягнувся суд так довго,
Карав за те, що так люблю.
Бо я любила так, як вміла,
Хотіла в відповідь того ж.
Сказать про це той раз не сміла.
А як любила я його!
Було у залі надто тихо,
Лиш ледве чути серця стук.
Суддя вніс вирок легкодухо...
Десь розчинився в залі звук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859417
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Н-А-Д-І-Я