Я долі завжди дякую уклінно –
ніколи не жбурляла в пил узбіч!
З'явивсь на світ в селі Криві Коліна.
Проте, в нас є генделик "Брайтон Біч".
Гамерики? Їх час оберне тліном.
Гебрейством тут не пахне. Віч на віч
скажу, що навіть пляж в Кривих Колінах
нічим не гірше, ніж на Брайтон Біч.
Мовчу вже про дівчат і гарний клімат:
ростуть, немов на дріжджах, день і ніч.
Стрункі. Рівненькі в кожної коліна.
А ніжки? Ті – від вух до Брайтон Біч.
Хтозна, чи тут була Костенко Ліна?
Та доля усміхнулася тобі.
Бо ти живеш отут, в Кривих Колінах,
гуляючи щодня по "Брайтон Біч".
Тутешній я. До лохів не належу.
Хоч нас кривоколінцями зовуть,
ми маєм власну ейфелеву вежу,
свій колізей, біг-бен і голівуд.
Та й, врешті, світ на них не сходивсь клином.
Як є свій скарб, то нащо Брайтон Біч?
Тож приїзди до нас, в Криві Коліна,
коли кортить екзотики тобі.
© Сашко Обрій.
* Назва пішла від кривих поворотів річки Гірський Тікич, де село й розташоване.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859416
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Олександр Обрій