Приречена комета

                                                                                         [i]До  читача[/i]
Мені  зовсім  однаково,  як  там  у  інших
Таких  бездоганних,  захмарних,  зразкових
У  нас  із  тобою,  приземлених,  грішних
Питання  безглузді  і  дріб'язкові

Тягне́  нас  в  безодню  все  глибше  
Брунатна  потвора  рутини  
І  як  не  хотілося  б  тиші,
Точаться  ті  ритми  невпинно

Ми  наче  пилинки  дві  в  небі
Посеред  значимих  червоних  гігантів
І,  щоб  не  згубитись,  до  тебе
Притулюся,  згубивши  талантів.

Нехай  фанатична,  дурна,  божевільна
Та  в  пристрасті  сенсу  й  мізе́ру  буття
Для  мене  "прикута"  -  синонім  до  "вільна"
Спасіння  -  лише  із  тобою  
злиття.

Моя  таємниця  :  я  досі  ще  вірю,
Що  можна  таки  у  тобі  розчинитись
Байду́же  навіть,  якщо  і  згорю  -
Кометі  в  падінні  уже  
не  спинитись


Зали́шу  по  собі  блаженний  лиш  слід
Тих  іскор  дзеркальних,  голографічних
Та  ти  не  забудь,  позбирай  весь  той  плід,
Бо  кожна  та  іскра  -  надія  міфічна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859385
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Еліс П.