З сімейного архіву: Дмитро Николишин "Химерна людина"

[color="#ff0000"][i]Я  вже  знайомила  читачів  сайту  з  творчістю  талановитого  письменника,  драматурга,  публіциста,  громадського  діяча,  перекладача  і  викладача  Коломийської  гімназії  -  [b]Дмитра  Нико́лишина[/b],  діда  мого  чоловіка  по  маминій  лінії.  Він  загинув  у  Львові,  в  тюрмі  на  Лонцького  14  грудня  1950  року  в  період  сталінських  репресій.  У  нього  немає  земної  могили,  швидше  за  все  його  останки  у  братській  могилі  на  території  тюрми,  відкритій  нещодавно  археологами.  Поминаючи  всіх  родичів  у  період  різдвяно-новорічних  свят.  хочеться  поставити  свічку  Пам'яті  і  цій  геніальній  людині  і  запалити  невгасимий  вогонь...
[/i][/color]
[b]Дмитро  Нико́лишин[/b]
[i](1884‒1950)[/i]

Химерна  людина,
хвилинне  творіння  Господньої  волі.
В  майстерні,  та  кволі
клітини  кори  мізково́ї
паде  їй  на  хвилях  снаги  життєво́ї
од  вічного  Тво́рця  ума  одробина.
Вона  ж  ним  усесвіт  охо́пити  хоче:
озброює  очі  
дотепними  склами
і  смі́ливо  мірить  думками  
безмежність  
направо  й  наліво  в  безкрає.
В  минулість  померклу  ввіходить,  
кришка́ми  визбирує  тайни  природи,  
бо  в  гордощах  «правди  бажанням»  палає.
Захоплена  нею,  ликує,  радіє,
а  Творця  впізнати  не  вміє…
Не  може,  
не  хоче,  
стидиться
й  нена́вистю  дише
і  мрію  про  щастя  без  нього  колише.

Маленька  людина!
На  зрадно  крихкій  шкаралущі  вогнистої  кулі,  
що  довгі  епохи  минулі
з  життям  буйноцвітним  сховала  безслідно
у  ша́рах  підземних  і  скалах,
двонозі  слабкій,  нетямущій  
все  сон  про  безсмертя  і  велич  верзеться.
З  безумного  дива
одвічного  Тво́рця  береться
з  живого  стягати  престолу  додолу
і  в  місці  «порожнім»
в  лукавстві  безбожнім
силкується  свого  амбітного  сина
навіки  вмістити.
Маленька,  брехлива,
нікчемна,  
химерна  людина.

[i]Цю  поезію  свого  діда  особливо  вагомо  декламує  мій  чоловік,  Роман  Гринько  -  багатолітній  диктор  Львівського  радіо,  в  минулому  актор  Театру  імені  Леся  Курбаса  і  Молодіжного  Експериментального  Театру  Аматорів  "МЕТА",  що  у  Львові.[/i]

ДМИТРО  НИКОЛИШИН  "Моя  автобіографія"

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757551

ДМИТРО  НИКОЛИШИН  "Поминальна  (листопадова)  симфонія"

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758273

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859358
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2019
автор: Сіроманка