В той час, коли скрипить епоха,
Свій стиль міняючи потроху,
Коли "Falkon" Ілона Маска
Кушпелить космосом до Марсу,
Що аж Чумацький Шлях іскриться,
Чи гоже, друзі, нам журиться
На те, що ми убогі й бідні,
Що маєм злидні невивідні?
Вони і в головах і в душах.
Ті злидні статки наші рушать,
Діймають гостро, аж до суті
Всі наші мріянки незбуті.
А те, що впало "на халяву",
Що нас постійно підживляло,
Воно ще й досі нам слугує
І нашу долю коригує.
І треба мати силу волі,
Щоб не коритися тій долі.
Тож варто добре постаратись,
Зі світу досвіду набратись,
Себе в борні перемогти,
Щоб знати, вміти і змогти!
Щоб злидні наші невивідні
Сконали десь у підворітні,
А ми, багаті та заможні,
Вже не жахалися таможні,
Щоб навіть сума податкова
Не викликала стресу знову.
І вже на рівні світовому
Нас не вважали за сіро́му.
Щоб навіть телепень второпав,
Що Україна - це Європа!
25.12.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859328
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.12.2019
автор: Дощ