Нерви, нерви, нерви, нерви, без початку і кінця, тратимо їх без перерви, не шкодуємо слівця! То «козли» у нас, то «стерви», стіни непорозумінь, знову закипають нерви, різних верств і поколінь! Нерви переходять в сльози, наче по душі шкребе, далі на шляху неврози, люди, - бережіть себе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859262
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.12.2019
автор: Олег Князь