І лампа не горить, й брехня в календарі.
Якщо так важко все ж знайти ту слушну мить тобі, скинь тягарі.
Омана — кожен звук, та тиша більш страшна,
Коли у полум'ї розваг летить із твоїх рук бокал вина.
І чоний кабінет, і спить в стволі патрон.
Так тихо, що я чую, як повзе на глибині вагон метро.
На площі десь полки, а тут темні рядки,
І в телефоні стільки років вже потому знов лише гудки.
Десь грюмкотом дверей, десь хвилі від дротів.
Привіт! Щасливі будемо тепер
І до кінця віків.
Привіт! Щасливі будемо тепер
І до кінця віків...
© Сплін
Переклав Максим Стаськів
15.12.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859241
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2019
автор: Моряк