Одягнуло небо сиву шаль,
Холодом повіяло ще з ночі.
Мені цю погоду дуже жаль,
Бо її сльозяться диво - очі.
Приспів:
А дощі, за вікнами, дощі,
Мокне сад немає парасольки.
Хмари одягнулись у плащі,
Небо розділилося на дольки.
А дощі, за вікнами, дощі,
Ллють і проливають свої сльози.
Змокли вже дерева і кущі,
То природи дивної курйози.
Вітер сів за новенький рояль,
Зазвучали тихо, тихо звуки.
Обіймали їх, немов печаль,
Шепотіла про гірку розлуку.
Приспів:
І нехай вони ідуть, ідуть,
Поливають краплями так рясно.
Небо десь прорвалося мабуть.
Нам з тобою дуже, дуже класно...
Приспів:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859009
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)