Таїна є в жінок неповторна,
То радіє, то раптом сумна…
Часом сварить, а часом пригорне,
Часом вип’є із вами до дна.
Вона може умить закохатись
Із коханням поринути в вир.
Покохавши, не буде вагатись,
Бо завжди носить честі мундир.
Головне у житті в неї діти,
Всі недоспані ночі її.
Жінки вміють літати й сидіти,
Вони грішні і завжди святі.
Ви носіть на руках таку жінку,
Більш немає такої ніде…
Приділіть їй уваги краплинку,
Вона й в пекло за вами піде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858866
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.12.2019
автор: Віталій Назарук