Мій Луцьку дорогий - найкраще місто,
Ти ружею розквітнув у мені,
Твої каштани – весняне намисто,
І вечорові ліхтарі в вогні.
Тебе, мій Луцьку, бережуть стожари,
Охороняють янголи з небес.
Соборні дзвони добавляють чари,
Де золотиться над собором хрест.
Твої ялинки - Різдвяна окраса,
Не потребують на свята прикрас.
Оберігають пам’ятник Тарасу,
Що Кобзарю збудований від нас.
А замок твій міняє одежину,
Залежно в ньому літо, чи зима.
Який красивий навіть в хуртовину,
Над ним наш стяг тріпоче не дарма.
Яка ж краса пройтися по проспектах,
Посмакувати каву в холодку.
Ми любим Луцьк в його спортивних злетах,
Що прикрашали місто на віку.
Мій Луцьку дорогий - найкраще місто,
Ти ружею розквітнув у мені,
Твої каштани – весняне намисто,
І вечорові ліхтарі в вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858744
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.12.2019
автор: Віталій Назарук