Накувала сивокрила птаха долі- долі
А я з ангелом своїм йшов по міннім полі
А я йшов і маму бачив - таку молоденьку,
Що тримала в сповиточку дитину маленьку
А я бачив свою маму, усміхнену, милу,
Як співала колисанку маленькому сину
Та й за ручку до церковці в неділю уранці...
Будем жити, козаки! Ми ж не новобранці!
А я бачив свою маму, сльоза покотилась...
Не плач рідна, помолися - звідти наша сила
Іду, ангеле, з тобою, чуєш, мати плаче,-
Хай над ворогом лихим чорний ворон кряче!
Веди мене, ангелочку, як свашка до шлюбу
Я вручаю все тобі - і життя, і згубу
Дай соколам молоденьким відваги і сили
Як на те є твоя воля, будем, браття жили!
Н.Карплюк- Залєсова
23.12.18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858686
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова