Нарвані, дикі, розхристані,
Де ви, мої образи?
ПрОщено. Тихії істини
Визріли не одразу.
Перелюбилося болями.
Перекричала глухо.
Істини, зовсім оголені,
Стали мені до слуху.
Стали й говорять безхитрісно,
Гнучкості жодній фразі -
Душу тодішню щоб витрясти
Кожній моїй образі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858643
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2019
автор: Маріанна Вдовиковська