Ти батьком був і є завжди хорошим,
Кажу тобі спасибі за синів,
Хотілося щоб все тривало довше,
Та скоротити все ти захотів.
З тобою завжди будем мама й тато,
Хоч буде трохи боляче мені,
Та будемо із дітьми ми гуляти
Ховаючи байдужість в глибині.
Тебе ніхто ніколи не замінить,
Бо в кожного одні лиш є батьки,
Й колись , можливо, думка опромінить,
Й зривати здатен станеш ти зірки.
Та час, на жаль , працює не на благо,
Від болю зараз сльози по щоці,
Та вимуштрую в собі я відвагу,
Загоїться все - лишаться рубці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858589
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2019
автор: Анастасия Яковлева