Світанки юності! Куди ж ви повтікали?
Дні молодості річкою спливли
І полуднева зрілості пора настала,
До вечора не так вже й довго йти.
Нехай він буде місячним і теплим
Та зоряним, ще - затишним таким,
Щоби до ночі темної далеко
Та серце було завжди молодим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858555
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський