Люблю, чекаю, в щемі плачу
Від болю, радості й печалі.
Притихну в щасті, як побачу,
Тебе, мій милий, на вокзалі.
На груди кинуся в обійми
Такі вже рідні та гарячі.
І зазвучать у серці прийми
Роками звірені й терплячі.
Із вуст до вуст із поцілунком
Душа у душу переллється.
Тіла наповняться світанком,
Що раз в житті тільки дається.
Світло кохання, як та зірка,
Сяє з ночей туманом вкритих.
Любов від Бога - вища мірка
В подій раптових лабіринті.
19.12.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2019
автор: Валентина Ланевич