Неначе залізні лебеді
То слід людини на воді
В наш час ми маєм все
Що привнесли колись тоді.
Як добре бачити ще поки що
Смарагди з-під води
Що колір морей забарвлений
Іще природою, а не людьми.
Як добре вдихати майбутнє
На людства повні груди
Гріти себе тільки від неба й землі
Та Кібер Треків побільше б нам усюди...
А поки що прозоре повітря
Непотрібним забарвлено
Відсвічує наші надії, як мариво
Обережно! Ти тільки не спиляй останнє дерево.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858367
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2019
автор: Greta Danylevska