Із часом річка все міліє,
і наш розвалюється пліт.
Душа в скороботах ціпеніє:
все більше прикрощів та бід.
Але ж пливем все далі, далі,
хоча вже зламано весло.
А береги: і лівий, й правий
піском та мулом занесло.
Вчимося багатьох прощати,
бо бачиш іншу суть речей.
Життя — більш мачуха, ніж мати.
А річка — далі все тече...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858280
Рубрика: Нарис
дата надходження 17.12.2019
автор: Денисова Елена