Підкралася осіння смута —
Така гірка, немов отрута.
У підсолодженому димі
Блукають тіні невловимі
Листків опалих і горілих,
Хмільною прілістю зотлілих
В дощах, туманах непробудних,
Вітрами гнаних і приблудних.
Як почуття неопалимі,
На обрії сліди незримі
Птахів лишили каравани
Між хмар холодних, вітром гнаних,
У далину первісно-звану,
Віками плекану нірвану.
Думки витають без ознаки,
Малюють нам таємні знаки.
1/11/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2019
автор: Lana P.