В епоху зростання Вселенської Смути –
Стираються межі, тане основа…
І так легко буває себе обманути
Підміною значення слова:
Достатньо навісити гарну наклейку,
І корч напівгнилий стає «Евкаліптом»!
Брехня прикривається лагідним «Фейком»!
Війну називають «Локальним конфліктом»!...
Чи маємо право ходити кругами?
В пісок головою, як страуси Нанду?
Хто змушує нас жонглювати словами,
Ховаючи болісну правду?
Ми маємо право не вміти стріляти,
Не кидатись в річку без броду,
Але ж ми не маємо права не знати,
Хто ми і звідки ми родом!
«Конфлікти», ймовірно, забудуться згодом…
Війну – неможливо забути!
Не маємо права не бути народом!
Не маємо права не бути!
Бо там, де брехня не набила оскоми,
Де хавають фейко-новини,
Там згодом пливуть по морю людському
Не фейкові домовини…
Чому? Чому, де раніше були наші хати,
А потім з’явились редути,
Сьогодні – хрестів частоколи?
Не маємо права не знати!
Не маємо права забути
Ніколи!
Ніколи!
Ніколи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858081
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Анатолій Планіда