А що значить – Вічність у зорях нічних кораблів...
І що значить – зорі, якщо вони просто в долонях!
А вітер торкає верхівки малих яворів,
Ще юний...дзвінкий...і веснянкою лине на скронях.
Розкриє й простелить на долю німий календар
Осіннього щастя бурштинові мрії-листочки.
Це Вічність: ріка, це – стрімкий доленосний ангар!
Це – зустрічі теплий таємний у серці місточок.
Живий...заторований в росяні трави і світ,
Палкий...так залюблений в море і пил на дорогах
Твій слід, що палає у всесвітах перших трембіт,
Веселка, що душу мою повертає до Бога!
Міцний...а від часу в Граалі міцніє напій!
Спивай покраплинно, так треба усе пам’ятати!
Це – Осінь пливе в золотому своєму човні...
А нам би – бажання сьогодні іще загадати.
Осінь 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858032
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)