В житті прожив всього багато,
Прожита доля не одна,
Доводилося й помирати,
Але я знову воскресав.
Мабуть Святий Господь на небі,
Дав не одне мені життя,
Тому, при першій же потребі,
Спішу я людям помагать.
І хоч нема в мене мільйонів,
Та я спішу добро робить,
Не дивлячись на сиві скроні,
Весь світ обнять, весь світ любить.
Я залишав батьківську хату,
Й вертавсь на батьківський поріг,
В дорозі совість я не втратив,
Я нею торгувать не міг.
Ціную дружбу я найбільше,
Життю радію кожну мить,
В житті я щирий як і в віршах,
Умію палко я любить.
В житті було всього доволі,
Зазнав я й щастя і жалю,
А поки що, я вдячсний Долі,
Що я живу і Вас люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858031
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Амадей