Люди! Навіщо мене розбудили???
Заставили все рахувати...
Навіщо листок й олівець положили?
Щоб я пригадала всі втрати?
Сиджу над листком паперу,
Три колонки мене лякають:
В першій колонці -дні що давно минули,
В другій колонці - дні в яких зараз живу я,
А в третій колонці - дні, що мене що чекають.
Люди! Навіщо мене розбудили???
Я б безтурботно ще спала...
За смутний рахунок мене засадили
Щоб гірко я зараз зітхала.
В першій колонці -те, що минуло,
Як сон промайнуло і не повернеться вже...
Друга колонка пуста, як минуле,
Хай мене Бог береже!
В третій колонці...Листок я відклала.
Засумувала...І туга за горло взяла.
Люди! Я мріяла бути щасливою.
Бути щасливою...
Може в дитинстві була...
15.12.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2019
автор: НАСТУРЦІЯ