Як Ти там? Як тепер поживаєш?
Ти мене більше знать не бажаєш…
Хто в душі Твоїй зараз, в сердечку?
Хто у мріях Твоїх недалечко?
Хто Тебе зігріва в довгі ночі?
Чи збулись Твої мрії пророчі?
Хто бажає Тобі : - «Доброй ночі»?
Хто цілує Твої сині очі?
Хто за рученьку зараз тримає?
«Як здоров»ячко» - хто запитає?
Хто в думках із Тобою щомиті?
Кому став найдорожчим у світі?
Кому пишеш тепер що…» Я є…»?
Сумувать тепер хто не дає?
Хто ж тепер Тебе думкою гріє?
Хто Тебе так, як я – розуміє?
Хто тепер Тебе жде, виглядає?
Хто Тебе палко й щиро кохає?
Що у Тебе тепер на душі?
Чи мої Ти читаєш вірші?
Як Ти там? Що у Тебе? Скажи…
Лиш на мене свій гнів не держи.
Просто звикла до Тебе. Пробач…
Був – коханим, а став, мов палач.
14.12.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857988
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Валентина Рубан