є вітри, що рятують від спеки,
несуть прохолоду,
є вітри, що напрочуд ніжні і невагомі.
цей же вітер - пустельний,
що зносить усе до піщинки
він зламав все живе,
що в мені відродилось так довго
він спалив усі паростки,
висушив ріки й озера.
А коли, ледь жива,
я підняла до сонця очі,
він спитав мене:
боляче?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857973
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2019
автор: кохананірвана